Питання про те, навіщо людям знати історію свого рідного краю, держави, населеного пункту є досить актуальним. Дане питання можна співвіднести з тезою про те, навіщо вчитися на чужих помилках, якщо можна спиратися на свій досвід.
Історія являє собою пам’ять про різні сегменти і галузі культури, етносу та й людства загалом. Як історія кожної людини формується з особливостей його особистості, умінь, знань, характеру, так і досягнення людства виникли, завдяки історії, що приховує перемоги, поразки, наукові і технічні прориви та інше.
Щоб розуміти стан сучасного буття, особливості формування культури, соціальних інститутів, культурних складових, необхідно знати історію людства. Загальні знання не можуть повною мірою відобразити всі перелічені аспекти, тому не можна обмежуватися знаннями про історію країни, важливо знати історію свого регіону, краю, місця, де ви народилися – Поділля.
Велике місто Хмельницький колись було невеликим поселенням, першу згадка про який можна зустріти в документах від XV столітті. У той період даний населений пункт називався Плоскирів, Плоскировець. Протягом трьохсот років він був частиною Польщі, будучи обласним центром під назвою Плоскирівське староство. На території розташовувався невеликий виробничий центр, а також проводились ярмарки, поступово розвивалося ремісництво, але при цьому місто не було значущим.
У той період в населеному пункті проживало не більше трьох тисяч чоловік. Воно належало родині Бедрихів в XV столітті, потім перейшло до родини Влодеків. У ті періоди місто розвивалося в одному темпі, не стрімко. Але при володінні тутешніми землями сім’єю Замойських населений пункт почав розвиватися. У сучасному гербі збереглися компоненти родового герба цієї сім’ї. Сім’я Замойських багато зробила для розвитку сьогоднішнього Хмельницького, приділивши увагу торгівлі та ремісництву. Через територію міста були прокладені торгові шляхи, що істотно підвищило попит на високої якості килими, вироблені місцевими майстрами. В період Визвольної війни території були спустошені, після неї землі також стали полем битв поляків і козаків, що сповільнило розвиток і становлення міста.
У 1822 році сталася масштабна пожежа, яка знищила більшу частину відбудованого міста. Необхідно було знову відбудовувати поселення, був розроблений проект, але коштів на реалізацію не було. Плоскирів не був відбудований аж до 1870 року, коли в місті була зведена залізниця. У місто почали приїжджати нові жителі, після чого почався розвиток населеного пункту.
У 1892 році тут відкрили перший театр, після чого училище, жіночу гімназію, комерційне училище. Це істотно вплинуло на становлення міста, а також збільшення населення.
