Вирощування спаржі

Спаржа (Asparagusofficinalis) – багаторічна дводомна рослина, яку неважко виростити в саду. Це надзвичайно смачна, корисна і дорога овочева культура. Її молоді ніжні пагони можна їсти сирими або швидко приготованими на пару, у воді, в духовці або на грилі. Спаржа є одним із найбільш ранніх овочів нового сезону: збирати урожай молодих пагонів починають уже в травні. В дикому вигляді в Україні росте як бур’ян (гірка  неїстівна, її кореневища та пагони мають сечогінні властивості й використовуються в медицині).

Сучасні сорти спаржі зазвичай є чоловічими гібридами першого покоління – вони більш урожайні й не дають насіння. Пагони чоловічих рослин спаржі товщі та сильніші. Рослини, які досягли піку плодоношення, приносять близько 9-12 пагонів за сезон (цього досить, щоб приготувати всього дві порції овочевого гарніру!). Такою скромною врожайністю з коротким терміном бігання при ручному зборі пояснюється дорожнеча спаржі в порівнянні з іншими   овочами.

Чому ж спаржа настільки популярна?

Причина – не лише чудовийсмак підсмаженої або тушкованої зелені, але й неймовірний склад, із яким можуть зрівнятися лише деякі звичні для нас рослини. До нього входять бета-каротин, рибофлавін тіамін, ніацин, холін, аскорбінова та фолієва кислоти – компоненти, що містять необхідні для людського організму вітаміни Також спаржа багата на калій, кальцій, натрій, магній, залізе фосфор, селен, мідь, марганець. Враховуючи таку кількість корисних речовин і знаючи як правильно готувати спаржу, мало хто від неї відмовиться.

Посадка і догляд

Спаржа може рости на одному місці до 20 років, тому  до вибору ділянки під неї слід поставитися з усією відповідальністю. Спаржа полюбляє сонячні місця та родючий ґрунт, відмінно росте на су піщаниках. Рослина легко переносить  зимові морози до -30°С але боїться  весняних заморозків і може бути пошкоджена  при -5 °С.

Закладати багаторічні посадки спаржі з розсади або поділом кущів слід рано навесні до початку росту бруньок. Рядки р бажано спрямовувати з півдня на північ через 90-120 см. У борозни завширшки 40 і завглибшки 30 см внесіть перегній або компост і ретельно перекопайте . Після цього на дві борозни через 30-40 см зробіть горбочки заввишки 8-10 см, на яких  і розкладіть садивний матеріал, ретельно розправляючи корені. Головки рослин (точки росту) заглибте на 8-10 см нижче поверхні ґрунту, а зверху присипте ґрунтовою сумішшю, злегка утрамбовуючи так, щоб внутрішній рівень траншеї був приблизно на 5 см нижчим від краю – таким чином, поливати  спаржу буде набагато зручніше. Щільність посадки – від 3,5  до 6 росл./м2 залежно від сорту.

Хоча ця рослина і вважається невибагливою, але приділяти їй увагу все-таки потрібно. Основним доглядом за спаржею є полив, розпушування ґрунту і підживлення. Полив слід проводити систематично і невеликими порціями,  не варто давати рослині підсихати від нестачі вологи, але  й заливати її не рекомендується, оскільки це може негативно відбитися на розвитку кореневої системи і всієї рослини. Розпушування ґрунту обов’язкове, і проводити його слід після поливу. Стежте за чистотою ґрунту і видаляйте всі бур’яни, які з’являються на грядці. Для підживлення рекомендуємо у найпопулярніший і найдієвіший спосіб. Полягає він у внесенні в ґрунт коров’яку, розведеного водою, в пропорції 1:5. г, Робити це потрібно через три тижні після посадки спаржі. Ще через три тижні проводиться чергове підживлення, але в використовується вже пташиний послід, вірніше, його розчин у воді 1:10. Третє й останнє за сезон підживлення проводимо з використанням комплексного добрива, безпосередньо перед першими морозами.Рослини слід підживити суперфосфатом (0,3-0,5 кг на 10 м2) і 40% калійною сіллю (0,25-0,35 кг). Після внесення добрив ґрунт у міжряддях глибоко розпушуємо. На другий рік рослина із самої весни потішить вас яскравими, соковитими і рясними пагонами, але зрізувати їх не варто – це може загубити спаржу і всю вашу працю. Тому протягом другого сезону вирощування за нею потрібно доглядати, як і в перший рік – поливати, прибирати бур’яни з грядки, своєчасно розпушувати ґрунт та підживлювати. Подальша технологія вирощування спаржі нічим не відрізняється від першого і другого сезону. Розмножується спаржа поділом куща. На поділених частках повинно бути не менше трьох бруньок.

Дочекалися збору врожаю    

Розрізняють два види спаржі – зелену і вибілену. Зелена виростає ні світлі. Вона  грубіша від вибіленої, зате містить більше вітамінів і корисних речовин. Із зеленою спаржею все дуже просто. Рано навесні її необхідно підживити й чекати, коли пагони досягнуть довжини 15-20 см. У більш довгих пагонів волокнистий низ, а верхівка розтріскується, що знижує якість рослини. Збирати врожай зазвичай починають у середині травня, щоденно (в холодну весну – через два-три дні). У посушливу погоду стежать за тим, щоб ґрунт під рослинами залишався вологим. У сухому ґрунті пагони стають волокнистими і набувають гіркого смаку. Для отримання вибілених пагонів рослини підгортають. Перед цим проводять підживлення аміачною селітрою (20-25 г на 1 м2). Висота гребеня повинна становити 20-25 см. Поверхню і боковини обов’язково вирівнюють дошкою, щоб по тріщинках на рівній поверхні визначити місця збирання готових пагонів. Можна над спаржею встановити відра або ящики без дна і засипати їх піском або тирсою. У міру необхідності ґрунт навколо рослини розгортають і зрізають пагони дуже гострим ножем біля основи, намагаючись не пошкодити сусідні паростки. Після цього ґрунт знову вкладають на місце.

Іноді для отримання вибілених пагонів рослини вкривають навесні чорною поліетиленовою плівкою або темним покривним матеріалом. У їжу вживають молоді пагони, які досягли довжини 18-20 см, що ще не вийшли або щойно вийшли на поверхню ґрунту, з іще не розкритою головкою.

На третій рік життя в рослини зрізують усі відроста­ючі пагони протягом шести тижнів від часу появи перших.

У четвертий і наступні роки період збирання врожаю збіль­шують до восьми тижнів, Оскільки  на різних етапах розвит­ку утворюється багато дрібних пагонів, їх важливо вчасно акуратно зрізати, але так, щоб рослина зберігала здатність до зростання протягом кількох років.

Урожаї спаржі збільшуються до шостого року, потім встановлюються на одному рівні. Щоб продовжити термін виростання на одному місці, її своєчасно запускають у ріст, правильно доглядають протягом усього періоду вегетації, своєчасно підживлюють і поливають. Пам’ятайте, що урожай спаржі значною мірою залежить від умов її вирощування в попередньому році!

Із червня починають відростати облиствлені пагони, й цьому не слід перешкоджати. Утворені в надземних зеле­них частинах поживні речовини від­кладаються про запас у підземних органах.

Саме в цей час закладається основа врожаю майбутнього року.

Post Author: admin