У небуття пішли звичні в СРСР раковини для ванної, які кріпилися до стіни і під ними стирчали труби і сифон. У сучасній ванній кімнаті така конструкція буде недоречною і виглядати буде нерозумно, на тлі євроремонту особливо.
Види умивальників
Сьогодні в більшості сучасних ванних кімнат, встановлюють «тюльпани», – перші екземпляри цього типу нагадували квітку своїм зовнішнім виглядом. Зараз так називають переважна більшість раковин, які стоять на тумбі, що закриває трубопровідні комунікації. Вироби такого типу випускаються усіма виробниками сантехніки, як вітчизняними, так і зарубіжними.
Особливістю раковин для ванної з напівп’єдесталом є те, що вони з боку стіни відкриті, в них відсутня задня стінка і їх, відповідно, необхідно точно підключати до каналізації, так як полуп’едестал повністю закриває сифон.
Досить модним віянням в облаштуванні ванних кімнат є вбудована раковина. Вони, зазвичай поставляються в комплекті з дзеркалами, отримавши відповідну назву – «мий-до-дір».
Такі раковини вбудовуються в стіл або тумбу. При виготовленні стільниць використовують литий мармур (пресована під високими температурами полімерними сполучними крихта граніту або мармуру), від якості якого залежить безпосередньо і ціна виробу.
Виготовляються раковини з традиційних матеріалів (фаянс, фарфор). Завдяки використанню сучасних технологій виробництва, раковини можна виготовити з заданими властивостями. Спеціалізовані добавки зраджують поверхні раковин стійкість до іржі і подряпин, дозволяють досягти абсолютної гладкості поверхні. Такі прилади мають досить високими екологічними і гігієнічними властивостями. Переважна більшість раковин оснащені власною системою переливу (відповідно, вода стікає по отвору, розташованому вгорі раковини) і повинні укомплектовуватися оригінальними сифонами.
Так як єдиних стандартів з виготовлення раковин для ванних кімнат не існує, слід при їх виборі враховувати і функціональність сантехнічного приладу, і звертати увагу на колір і розмір виробу. Остаточний вибір завжди залишається за покупцем.
